Вже офіційно можна відкрити сезон рахунку днів до Нового року та Різдва. Якщо бути чесною, раніше я не любила зимову пору, бо морози - дійсно не моє. Лише нещодавно моя думка повернулася на всі 180 градусів (навіть у цьому пості геометрія мене не залишає). Але давайте сьогодні не про навчання?! =)

Нещодавно до моїх рук дійшла книга, якою я марила років зо 2, але ніяк не виходило познайомитися з нею особисто. Й ось, перед новорічними святами, в найближчій до коледжу книгарні я її все ж купила. Сьогодні я розповім вам те, що, за думкою Мікі Вікінга, робить данців найщасливішими людьми на світі та може стати основою для будь-кого. 

Те, що я казала про найщасливіший народ, було зовсім не перебільшенням, а вже доведеним фактом ООН. Данці - люди, котрі мають свою життєву філософію, яка, на перший погляд, може відрізнятися від інших. Вона допомагає створити атмосферу максимального комфорту, тепла й гармонії, навіть коли за вікном жахлива погода, день неймовірно короткий, а на роботі нескінченний потік завдань.
Як казав Мік Вікінг: "Хюґе - найпривабливіший спосіб щасливого життя".

Є слова, які не можна передати словами, ті, до яких правильних слів, можливо, ще й не вигадали, одним прикладом можна навести й "хюґе". Звичайно, різні люди мають різні значення для нього: хтось характеризує як "мистецтво створення залишку", хтось як "душевність", дехто як "відчуття дому". Правильної відповіді дійсно немає. Отож, що допоможе вам створити відчуття хюґе?

1. Світло, а якщо точніше - майже його відсутність. Данці одержимі освітленням у принципі, не люблять яскраві лампи, тому кажуть, що нижча температура світла - то більше від нього хюґе. Якщо хочете побачити, як вампіри згорають при денному світлі, то просто запросіть гурт данців на затишну вечерю й посадіть під лампу на 5000 К. Також елементом кожної домівки є свічки - вони їх просто обожнюють,  кожей данець спалює приблизно 6 кг свічок щороку, що є найбільшим показником в Європі. Тому швидше в магазин за свічками!

2. Єдність. Напевно, найулюбленіший мій розділ. Сім'я відіграє велике значення в данців. Навіть ті, хто має дітей, можуть йти з роботи на годину раніше, щоб забрати дітей із садочка. Як стверджує автор, хюґе можна насолоджуватися й наодинці, але краще тішитися ним у невеличких групах із близьких друзів чи родиною. Найкращим у спогадах є процес їх створення. Започаткуйте з друзями або родиною нову традицію: збиратися разом пограти в настільні ігри щоп'ятниці, або це буде процес створення страви (краще довготривалої в приготуванні) чи робіть щось інше, що згуртує вас навколо якоїсь дії. 

3. Одяг, або невимушеність вирішує все. І шарфи, й дуже громіздке, й багатошаровість у одязі - все це є данці. Вони можуть виглядати стильно, але водночас невимушено. Отож, комфорт - першочергове. 

4. Їжа. 86% данців асоціюють гарячі напої з хюґе. Навіть свічки займають другу сходинку в перегонах за щастям. Це може бути й чай, й гарячий шоколад, й глінтвейн - але найдужче полюбляють каву. Тримати теплу філіжанку в руках дуже затишно, і 100% веде до хюґе. До гарячих напоїв ідеально підійде якесь тістечко, яке вони також обожнюють. Солодкого вони вживають дуже багато, особливо взимку, що може відобразитися на фігурі. Але це так смачно і хюґно, правда?!

Хюґе може стати рушієм щастя на кожен день, і не важливо, яка погода, які жахливі плани вас сьогодні не очікували б, - створюйте хюґе навколо себе й не давайте зовнішнім чинникам впливати на вас негативно!

А тим, хто захоче глибше познайомитися з філософією, велкам читати книгу Мікі Вікінга "Маленька книга хюґе. Як жити добре по-данськи?".

Ваша студентка з коледжу!

Із першим зимовим місяцем вас! Почалися морози, всі витягнули величезні пухові ковдри, які цілий рік спокійно лежали на верхній полиці, а стрічка історій інстаграму, ніби автоматично, переповнилася відео з першим снігом (традиції 21 століття ніхто не відміняв). Але сьогодні не про це: майже пів року навчання пройшли, та ще через пів року демо-версія життя згорає автоматично. 

Зараз трохи заспойлерю вам перший курс (сподіваюсь, у вашому бажаному університеті) :D

Мабуть, вперше зима почалася в мене не зі стресу щодо семестрової оцінки, а неабияких нервів з приводу сесії та курсової. Скажу одразу: багато шкільних предметів у мене закінчилися ще наприкінці 1 курсу, лише невелика кількість перейшла на 2 курс (що є плюсиком для коледжу). Тому за атестат хвилюйся-не хвилюйся, а оцінки вже стоять.

Наприкінці 1 курсу, після останньої перездачі з хімії, ніби вже можна було сказати: Доббі вільний! (*ага, вже, - тихо посміювалася сесія). У грудні в календарі з'явився новий для мене пункт - захист курсової роботи, а за тим й іспити з політичної економії й філософії. 

А тепер детальніше спробую пояснити систему, яка, скоріш за все, буде діяти у вас на 1 курсі універу, й дам поради, які б мені допомогли на початку: 

1. 100-бальна система.

Накопичувальна система, яка полягає в отриманні найвищого балу з 100 можливих. На перший погляд: боже, 100 балів за 1 семестр - на раз-два. Ні, ні та ще раз ні! Наврядчи це буде настільки легко та просто, як здається.

Дістаємо калькулятор і рахуємо: нехай у вас 1 пара/тиждень, 5 місяців навчання, отож 20 пар/семестр, нехай кожна 2 пара - це лекція, отож 10 пар у вашому розпорядженні. У залежності від предмету та вашої відповіді вам будуть ставити, в кращому випадку, 7 балів, а в гіршому - взагалі нічого. Отож рахуємо самі  =)

Заробляйте оцінки, так як система накопичувальна. У цьому вся фішка! Очевидний плюс для мене у відсутності 12-бальної системи: якщо раніше оцінку 7/12 я приймала неприємно, бо це може вплинути на загальний результат, якщо рахувати середнє арифметичне, то зараз, коли отримую 3-5, розумію, що це не так критично, адже я можу заробити вищий бал наступного разу, підготувавши щось додатково. Загалом, 100-бальна система, в порівнянні з 12-бальною, на мій суб'єктивний погляд, краща.

2. Страшні слова, коли вони... СЕСІЯ. В принципі, поки що я вам не можу розповісти, чи насправді це ті страшні слова, що казала Леся Українка, чи все не так погано, бо сесія мене тільки очікує. Цього року я складаю 2 іспити, що не так багато. До кожного нам дали білети, питання по яких будуть у день заліку. Як на мене, це плюс, адже є перелік питань, який на тебе очікує. Погодьтеся, це вже не виглядає, як стрибок у безодню. Достатньо підготуватися та не провтикати такий шанс отримати гарну оціночку.

По-друге, дата. Тут вже, як вам пощастить: дехто складає сесію перед новорічними святами, а дехто (наприклад, я) - після. Якщо чесно, це дійсно мінус, адже всім хочеться зустрічати Новий рік зі спокійно закритими оцінками, а не перейматися іспитами. Але нічого страшного, повірте, потім ви отримаєте свій приз на тарілочці з відпочинком майже в місяць, а то й більше. 

3. Моє "найулюбленіше" на десерт - курсова робота. Перша робота, над оформленням якої я парилася так само довго, як і під час пошуку інформації не неї (якщо не більше). Порада: йдіть до магазину та закуповуйтесь папером, блоками... ні, краще коробками паперу, бо ту курсову роботу ви будете передруковувати разів зо 5, якщо не більше. Також правильне оформлення = частина вашої оцінки, потім додаємо захист, аргументована відповідь на запитання комісії й 100 балів у вас у кишені.

А якщо ви вже захищали наукові роботи, наприклад, МАН, то великих проблем із курсовою у вас не виникне, адже рука набита. Ледве не забула: не відкладайте до останнього, прошу вас! Можливо, це звучить банально, але це правда.    

Отже, нехай цифра 100 переслідуватиме вас у студентські роки, сесія не викликатиме великого стресу, а питання від комісії на захисті курсової будуть такі, відповіді на які ви будете знати бездоганно. 

Ваша студентка з коледжу!