Замислюватись над вибором спеціальності мені довелось на рік раніше, ніж я очікувала. Міністерство освіти та науки України вирішило зробити сюрприз: після майже 10 років навчання за 12-річною системою змінило її знову на 11-річну. Я була до такого не готова. Я заздрила ровесникам, які ще, мабуть, з пелюшок знали, що вони стануть стоматологами, економістами, перекладачами… Тоді я твердо вирішила, що зі мною щось не так, бо я не знаю, ким хочу стати. Мене цікавило багато предметів. Кожен вчитель радив щось своє: від мехмату до медичного. Батьки казали: «Думай сама». А я просто розгубилася… Хіба може 16-річний підліток робити вибір, від якого залежатиме все його наступне життя?

Я перебрала багато варіантів: юрист, перекладач, журналіст, лікар, редактор… І після певного часу роздумів зупинилась на англійській філології. Англійська мова завжди була моїм улюбленим предметом у школі, давалась легко, перспективи наче були, ЗНО склала достойно. Під час вступної кампанії я використала менше половини можливих заяв: подала на англійську філологію та переклад з англійської в три ВНЗ (КНУ ім. Т. Шевченка, КНЛУ, ТНПУ ім. В. Гнатюка). Останній — у моєму рідному Тернополі, «для страхування». Але душа рвалась у Київ. Пройшло два дні постійного моніторення списків абітурієнтів, і я почала панікувати, що в Київ не пройду. Тоді мама знайшла спеціальність «українська мова та література, іноземна мова» в КНУ, на яку виділялось багато бюджетних місць. І ми вирішили подати ще туди. Коли настав «День Х», тобто вивісили списки рекомендованих на бюджет, я зрозуміла, що проходжу всюди (якщо не з першої, то з другої хвилі точно). Вгадайте, куди я віднесла оригінали? На укр. філологію в КНУ. Чому? Не раз мене це запитували, не два дивувалась я сама. Але в той момент я чомусь відчула, що це правильно.

Якби я розповідала про це на першому курсі, я б сказала, що дуже шкодую про свій вибір. Але коли зараз дивлюсь на це з «висоти магістратури», то радію, що так склалось. Я працюю за спеціальністю, і мені подобається те, що я роблю. Що може бути краще? :)

За час роботи у сфері підготовки до ЗНО, я зрозуміла, що 11-класникам часто складно вибрати спеціальність чи ВНЗ. І це нормально. Учні не раз розпитували мене про мою історію вступу, і я з радістю ділилась. Бо знаю, наскільки важливі такі розповіді «з життя». Тому я вирішила розпитати одногрупників, колег та друзів, щоб дізнатися їхні історії та поділитися з вами.

Далі цитую найцікавіші історії вступу з тих, що мені вдалось зібрати:

У школі мене найбільше захоплювали природничі дисципліни. Саме вони показують, як можна упорядкувати і зрозуміти інформацію, що надходить з довкілля. Обираючи ВНЗ і спеціальність, я не досить добре усвідомлювала, ким буду після випуску з університету і де працюватиму. Але мені подобався процес навчання, я цікавилася нейрофізіологією, механізмами сприймання інформації, структурою свідомості і можливостями мозку. Дати найбільше знань в цій сфері міг біологічний фах.

…На старших курсах студент, по ідеї, має не тільки сприймати інформацію, а здебільшого, створювати власні проекти. На жаль, у нас для цього немає ні обладнання, ні реактивів, ні сучасної методології чи навіть підтримки від старшого покоління. Тому вибір постає такий: або ти втілюєш свої ідеї в іноземній лабораторії, або шукаєш власну нішу в неакадемічній сфері. Я знайшла :)

Анна, КНУ ім. Т. Шевченка, біофізика

Знала, що хотіла працювати з мовами, англійську треба знати обов'язково. Щодо угорської — хотілося чогось незвичайного. Задоволена, оскільки я зараз спеціаліст, на якого є попит.

Марина, КНЛУ, угорська та англійська філологія

Вступив на кілька напрямків: у КПІ на ІПСА, ТЕФ, у КНЕУ на всякі фінанси й кредит, у КНУ на географію, прикладну математику й прикладну фізику. Зі всіх найбільше подобалась фізика. До того ж, у школі так склалось, що вчитель фізики дав найбільше знань не тільки з предмету, а й загалом для життя. 

Своїм вибором задоволений. Тут я пройшов справжню «школу життя» :)

Віктор, КНУ ім. Т. Шевченка, прикладна фізика

Після довгих роздумів, я зупинився на «комп'ютерних» спеціальностей. Тому 12 заявок припали саме на такий напрямок. А ще одну заявку я вирішив подати на щось «нейтральне», про всяк випадок. Тому подав документи на спеціальність «транспортні технології». Чому туди? Все просто: я подавав документи в цей самий ВНЗ на «комп'ютерні науки», тому, щоб далеко не ходити, вирішив подати ще й на згадану спеціальність (що вважається найпрестижнішою на факультеті). Коли прийшов час нести оригінали документів, частина заявок просто «відпала» (не вистачало балів на бюджет). Саме в цей момент в голові закрались сумніви: яким буде моє навчання, пов'язане з комп'ютерними технологіями? Я не володів ніяким додатковими знаннями в цій сфері... А на мою думку, на такі спеціальності будуть іти люди, які більш обізнані в цій сфері, між ними я б «губився». Саме тому, почав розглядати варіант з вступом на «нейтральну» спеціальність, на якій вчилися б студенти з приблизно однаковими початковими знаннями в цій галузі.

Вибором я задоволений :). Перш за все, завдяки ньому я познайомився з багатьма хорошими людьми, вчився в провідних людей у своїй галузі (яка не дуже популярна через слабку обізнаність суспільства). Також моя спеціальність дає можливість хорошого працевлаштування, а надалі навіть створення свого власного бізнесу.

Юрій, НТУ, транспортні технології (міжнародні перевезення)

Завжди подобалося щось дізнаватися про природу. Геофак — якраз те, що треба! Вибором задоволений, тому що я дізнався багато речей, які вважаю справді важливими.

Євгеній, КНУ ім. Т. Шевченка, географічний факультет

У мене мама філолог. Багато часу в дитинстві я проводила в редакції газети, де вона працювала редактором. Як то кажуть, варилася в цій кухні :) Знайомилася з журналістами, редакторами. У мене сформувався дещо романтизований погляд на професію журналіста, я мріяла завжди бути в центрі подій, а потім розповідати про це іншим. Коли настав час обирати професію, я вагалася між журналістикою та філологією. За порадою мами все ж вибрала друге, адже філологічна освіта ширше. Усе ж важливіше знати не ЯК писати, а щоб було про ЩО писати, бути розвиненою особистістю і мати неординарний погляд на світ. Зараз, якщо чесно, мрії про журналістику залишились мріями, адже я зрозуміла, що бути незалежним журналістом майже нереально, тому дуже рада, що все ж обрала філологію.

Вибором я задоволена. Незважаючи на всі недоліки академічної освіти, вона робить тебе всебічно розвиненою особистістю. А особливо —  філологічна освіта.

Анна, КНУ ім. Т. Шевченка, українська філологія

Я не вмію математику, тому моя обрати філологія. Моя вміти писати. Дюже добре :) Вибором я задоволений. Краще бути хорошим філологом, ніж поганим програмістом. Це моя доля.

Богдан, ПНУ ім. Стефаника, українська філологія

Мама умовила :( Я себе зовсім не бачила педагогом і подала документи на дизайнера інтер'єру в коледж. Вступила на бюджет і туди, і в універ. Мама переконала, що це найкраща професія, що універ — це не коледж. На той час справді дизайнерам інтер'єру не було роботи, подруги жалілися. А психологи були потрібні. Через 5 років, коли закінчила ВНЗ з червоним дипломом, психологів вже було вдосталь, а дизайнерів брали навіть магазини меблів. Але я вже працювала на той час з дітьми-інвалідами в благодійному центрі, і мене запросили на роботу в школу-інтернат для глухих діток. Там працювала ще майже 4 роки до декрету і вважаю, що багато змогла дати. На цьому моя педагогічна місія закінчилася, і бажання повернутися немає зовсім :)

Ірина, ЖДУ ім. І. Франка, практична психологія; навчальні класи

Вважаю польську мову дуже цікавою, а ще на факультеті є обмін студентів з польськими університетами. Декілька разів їздила за обміном в Польщу. Факультет порадила старша сестра, яка вчилась на французькому перекладі в Шеві і не мала таких безкоштовних програм, тому я і обрала польську мову і не шкодую :)

Дуже задоволена своїм вибором. Обожнюю все польське. Польща дуже мені імпонує, як країна з історією і культурою близькою до української.

Анастасія, КНУ ім. Т. Шевченка, польська філологія

Мені було цікаво працювати з комп'ютером. Плюс ще знайомі та батьки додавали впевненості, коли я допомагав їм щось елементарне, пов’язане з комп'ютером. Тому вирішив, що я, напевно, таки в цьому тямлю і треба йти на спеціальність, яка буде пов'язана з комп'ютером.

Вибором я задоволений, тому що це підштовхнуло до теперішньої роботи.

Ростислав, ТНТУ, комп’ютерні науки

Насправді, на укрфіл потрапила випадково, спочатку хотіла бути перекладачем, подала документи і на іноземну філологію, і на українську (так би мовити, підстрахуватися). Вийшло так, що до укрфілу мене прийняли раніше, бо спочатку на англ не було вільних місць, і до першої «хвилі» я не потрапила. Потім мені пропонували подати оригінали на англ, але я відмовилась, бо вже подала їх на укр.

Після декількох тижнів навчання, я зрозуміла, що не помилилася з вибором. Бо українська мова мене захопила більше, ніж англійська. І все завдяки моєму чудовому викладачу, атмосфері укрфілу та новим друзям, з якими можна було подискутувати на філологічні теми :) Я зрозуміла, що в час стрімкого розвитку іноземних мов, не слід забувати про свою рідну, і мені значно більше хочеться вкласти частинку себе саме в розвиток укр. мови.

Катерина, НПУ імені М. Драгоманова, українська філологія

Я не знала, ким хочу працювати і ким стати. Знала, що не хочу витрачати роки на предмети, які не подобаються. І ще з 7 класу була в захваті від історика, який подавав предмет дуже цікаво. З 8-го класу історію викладали інші вчителі, які не так цікаво подавали предмет. Але я вже знала, що історія — це цікаво!

І от я студентка! Коли побачила свій перший розклад — був шок! Всюди лише історія. Але вибором я задоволена. У ході навчання думала про другу освіту, хоча зараз з певних причин ця ідея відпала. Я зрозуміла, що моя освіта — чудова база. Мої викладачі — професіонали у свої справі, і лише заради знайомства з деякими варто було вчитись 6 років.

Ольга, КНУ ім. Т. Шевченка, історичний факультет

Протягом 11 класу я кілька разів кардинально змінила свої наміри. У вересні пішла на курси креслення та малювання (хотіла стати архітектором), але потім усвідомила, що не зможу цілими днями сидіти і малювати чи креслити.... Взимку я планувала вступати на психологію, навіть пробне ЗНО вибрала собі біологію. Потім у березні мене «переклинуло», і я вирішила, що буду музикантом. У мене батьки працюють у музичній сфері, я майже 10 років ходила на народний хор, закінчила музшколу... Потім ця ідея теж відпала. Напередодні вступної кампанії я ще нічого точно не вирішила. Найбільше в той момент я хотіла вчитися на юриста в КПІ. Як же так сталося, що зараз я на філфаці? Пригадую той день, коли прийшла з мамою подавати документи. Дивимося, висить «укр.мова і літ., іноземна мова», думаємо: «О, добре, ще й диплом з двох мов буде». Так і подали, як запасний варіант. ....Зараз я тільки пам'ятаю, як вже відвезла оригінали в КНУ на філфак. А чому саме туди? Чи з керівником з хору порадилися, чи що? Але вирішили туди, бо далі тягнути не було куди. Зараз я розумію, що це дало мені змогу не лише вивчити українську мову, а й закохатися в українську літературу і змінити відношення до всього одночасно.

Софія, КНУ ім. Т. Шевченка, українська філологія

Після школи, у свої 16, я вступила на спеціальність «українська мова та література, редагування освітніх видань» у Житомирський державний університет ім. Івана Франка (ЖДУ). Провчилась там 2 повних курси, успішно здала 4 сесії і… забрала документи з універу. Цього ж літа вступила заново — на перший курс у КНТЕУ(спеціальність «реклама») Писала про це в блозі. Якщо коротко, хотіла робити щось креативне, пов'язане з дизайном. Зараз задоволена своїм вибором, бо мене навчили багато чому і я працюю за спеціальністю.

Оксана, КНТЕУ, реклама

І насамкінець поради від старшокурсників та випускників щодо вибору спеціальності:

• Краще нікуди не вступати і почекати рік, аніж вступати без чіткого розуміння, що ти хочеш саме цього.
• Не йдіть на ІТ, тільки щоб загрібати гроші.
• Більше попитайте людей, які працюють вже за цією спеціальністю.
• Слухайте перш за все своє серце. Ніхто інший (ні батьки, ні друзі чи родичі) не підкаже, де саме ви зможете себе реалізувати і що припаде вам до душі.
• Ставте мету, якої ви хочете досягти через, наприклад, 5-7 років, і лише потім вибирайте університет, який дасть вам знання, щоб це здійснити. Не очікуйте, що університет дасть все, що потрібно для опанування професії. Найчастіше доводиться «довчатися» додатково. Спробуйте попрацювати у сфері, яку плануєте зробити професією свого життя (чим нижче буде посада, тим краще, зрозумієте систему зсередини). Не обмежуйтеся навчанням: форуми, конференції, майстер-класи, різноманітні хобі значно розширять ваше коло знайомств і введуть в доросле життя.
• Чого точно не треба робити, так це вступати туди, куди змушують батьки. Якщо до цього взагалі не лежить душа.
• Не бійтеся перевестись на іншу спеціальність, навіть якщо це 3-й курс. Орієнтуйтесь на реальність і з другого курсу починайте думати, як застосувати набуті знання в реальному житті.
• Прогляньте атлас майбутніх професій на предмет актуальності спеціальності в майбутньому. Краще щоб спеціальність не була дуже вузькою, щоб мала декілька спеціалізацій.
•  Якщо ви маєте нахил, вміння, бажання освоїти певну спеціальність — не сумнівайтеся і йдіть до цієї мети! Хто ж ще точно не визначився, чого він хоче і що вміє — не потрібно розчаровуватись, у вас ще є достатньо часу для того. Навіть якщо визначитись не вдасться, завжди можна вступити на цікаві «нейтральні» спеціальності. Хтозна, може це і виявиться вашим покликанням? :)
• Розпитайте ваших батьків про ваше дитинство: чим ви любили займатися? Зазвичай, дуже багато наших захоплень беруть свій початок саме з дитинства. Що вас цікавило? Як проводили свій час? Адже тоді вас ніхто не змушував це робити, тому що це перспективно, фінансово вигідно чи брендово.
• Обирайте так, щоб потім не жалкувати, обирайте те, що хочете і не важливо бюджет чи контракт, головне, щоб від навчання ви отримували задоволення!
•  Якщо на першому курсі відчули, що це не Ваше — змінюйте профіль. Бо вивчати навіть 4 роки те, до чого не лежить душа — мука!

Від себе ще хочу додати, що не потрібно сприймати вибір ВНЗ як найважливіший крок у вашому житті. Пам’ятайте, що завжди можна перевестись на іншу спеціальність або вступити повторно. Навіть більше — ніхто не змушує працювати вас лише за спеціальністю :) Це не означає, що зовсім не треба про це замислюватись. Просто не «перевантажуйте» себе думками про відповідальність.

А ще я справді вірю в те, що дуже часто правильний шлях сам нас обирає ;)

Успіхів усім при вступі! :)

Юліана Зелена

керівник відділу онлайн-викладачів,

викладач української мови та літератури в компанії ZNOUA

Хочете отримувати сповіщення про свіжі блоги ZNOUA? підпишіться на новини у формі знизу!