З 25 по 31 жовтня спіймай свою страшну знижку на не страшне ЗНО! 👻

"Чорний лебідь" і звичайний одинадцятикласник. Чи є спільне?

Перша серія.
Почну здалеку.
Перше "здалеку":
Є такий фільм "Чорний лебідь" (спойлерів не буде) психологічний трилер про те, як балерина божеволіє. Метою її життя була гра на сцені у вигляді чорного та білого лебедів. Чим менше часу до шоу залишалося, тим частіше головна героїня стикалася з галюцинаціями.

Друге "здалеку":
Для мене існує три категорії людей:
а) навчаються в 11-ому класі;
б) навчаються в коледжі на другому курсі;
в) батьки першої або другої категорії.
Вважаю, не треба додавати, що всі інші знаходяться в категорії "інші")
Що всіх нас об'єднує? Нам складати ЗНО в наступному році. Так, навіть батькам, вони усе ж таки спонукають батогом або пряником не завалити ЗНО, бо підеш працювати в АТБ або двори мести. Це щодо кнута. Пряник виглядає як спонсорування багатьох репетиторів. В обох ситуаціях відчуваєш велике хвилювання й тиск.

Третє й останнє "здалеку":
У нашому часі багато хто умовно хворіє, тобто не фізично, а душевно. Безліч психологів говорить про епідемію тривожних розладів у світі. Було б прикро приєднатися до цієї частини суспільства, особливо коли ти ще молодий і, як каже моя бабуся,  усе життя попереду.
Прелюдія закінчилася. Перейдемо до суті:
Особисто я ще на початку літа почала хвилюватися через ЗНО. Коли прийшла осінь, кількість нас зросла. Якщо ти не з цього "хвильового" числа, то я тобі дуже заздрю, по-білому авжеж) Зазвичай ця тривога має тягучий, перманентний, фоновий характер, вона як реп'ях, пристала й не відчіпляється. Психіка витрачає третину усієї сили на боротьбу з нею. Тільки вдумайтеся! Третину!... Це дуже багато, тому й не дивно, що в новинах багато історій, де то одна, то інша божеволіє через ЗНО. Здогадалися до чого тут перше й друге "здалеку"? Так, між ними є збіг. Виступ для тієї балерини – велика подія в житті, як і для одинадцятикласників ЗНО. Ні, у нас не буде ніяких галюцинацій або ще чогось, тому що ти отримаєш від мене поради, ось тобі стимул читати до кінця) На відміну від балерини з її міражами, у нас концентрування тривоги буде більше з наближенням до дня Х. Максимум, якого ти досягнеш постійними хвилюваннями, – це виснаження нервової системи, але вона відновиться швидко, адже "вік ще не велик".
Це була лише перша серія, чекай на другу, а ще можеш залишити коментар зі своїми думками щодо цього)

Продовження або Як позбутися хвилювання через ЗНО
Читай далі, тільки якщо ти НЕ хочеш:
а) збожеволіти як балерина (з "Чорного лебедя", якщо ти не розумієш, про що мова, то повернися на пост раніше, небагато читати, зате будеш у курсі);
б) поповнити касту людей, які страждають від ментальної хвороби;
в) у деяких людей з народження високий рівень тривоги, тому вони не можуть навіть почати підготовку до ЗНО. Знаю таких особисто, бо я одна з них. Сподіваюся, ти не входиш до цієї групи, і тобі достатньо буде пунктів а і б.

А тепер мої поради:
- подивися фільм "Чорний лебідь", це цікаво, а ще має навчальний характер, треба лише увімкнути уяву та замість виступу на пуантах уявити ЗНО. Ну і до того ж, треба відпочити перед початком великої епопеї щодо підготовки до ЗНО;
- одне з найтяжчих випробувань для меня – самодисципліна. Це просто горе, одне й велике. А ще паралельно улітку  я зависала на ютубі і дивилася роліки мотиваційного характеру. Не допомагає. Але всюди я знайшла інформацію, що потрібно свій день починати о пів на шосту. Так, це дуже важко. Я намагаюся вже втретє виробити таку звичку. Хоч у мене й не дуже виходить, але я зрозуміла, що вранці навчатися набагато краще і легше. По-перше, тому що є обмеження у вигляді школи, тобто треба встигнути все зробити до якоїсь певної години, тому (по-друге) навчання не розтягується на декілька годин поспіль й не встигає прилипнути до печінок;
- взагалі-то я полюбляю цей метод. Він допомогає не тільки з тривогою, а з будь-якою емоцією, але  зазвичай ліньки робити таке. Метод має назву "Письменник-графоман". Наприклад, я відчуваю велику паніку, тривогу, що не складу ЗНО. Саме в цей час, коли емоція актуальна, а не через декілька годин, беру в руки папір і ручку або телефон та починаю писати саме про це. Є інше: якщо в тривозі, хочеш поплакати, то плач. Я так роблю. Якщо сльози не ллються, то подивись фільм, котрий спонукає розхнюпатися. І в плані прописування емоції, і в штучному сприянні перетворення емоції на дуже бурхливу – все одно допоможе. Головне, не перечитуй, що написав (бо критика у свій адрес може бути), якщо хочеш, пиши без ком. Це ж тільки для тебе;
- і на останок найголовніше: ні в якому разі не замовчуй емоції, це шкодить твоїм нервовим клітинам. Кому завгодно, але розкажи хоч кішці, собаці або людинці. Щоправда в останньому є ризик отримати негативну зворотню реакцію, а якщо це буде не підтримка, то на довге таке спілкування тебе не вистачить, тому довіряй перевіреним людям, сподіваюсь у тебе такі є)

На цьому все)

P.S. Тільки т-с-с-с. Ти дочитав до кінця, тому ділись у коментарях, що допомагає особисто тобі, а може ти знаєш взагалі новий спосіб, який допомагає зняти напругу? Мерщій у коментарі ділитися з усім світом)