Я мешкаю у місті Торез (Чистякове) Донецької області. До закінчення 8 класу жила дуже добре та радісно, була мрійливою дитиною, але вже серйозно замислювалася над своїм майбутнім. Планувала вчитись у м. Донецьк, вступати до медичного, а він на той момент був одним з найкращих навчальних медичних закладів України! Це було б казково. Діти з нашої школи завжди дуже гарно складали ЗНО, вчителі ставились до підготовки серйозно. Тому за тест я не переймалась взагалі.

Прийшов 2014 рік, який змінив життя тисячі людей. Гадаю, не варто розповідати, що трапилось, бо про ці події ми майже щодня згадуємо навіть не зі своєї волі, а завдяки інтернету, соціальним мережам, радіо, телевізору.

З усіх проблем, що принесла війна, мене турбувало й подальше навчання. У 9 класі батьки прийняли рішення перечекати цей рік у рідному місті. «Може щось зміниться?». Але, на превеликий жаль…

10 клас. Треба щось робити. У той час дистанційних шкіл не було взагалі. Вони почали працювати у 2016 році. Але моя тітка таки знайшла мені дистанційну українську школу. Я тоді майже ревіла від щастя, чесно!) Ось вона, мить, яка може усе змінити! Але ще одна проблема: у мене немає свідоцтва державного зразка за 9 клас. Ми тоді були першими дітьми, яким не видали українські свідоцтва. Тому я, навчаючись у 10 класі тут, закінчувала ще й 9 та 10 клас в Україні) Як і всі діти-дев’ятикласники писала ДПА, отримувала свідоцтво. Потім влітку закінчила ще й 10 клас.

Почався 11 рік навчання. ЗНО. І що робити? Як готуватись?  Незадовго до 1 вересня я побачила таку спільноту, як ZNOUA. Там проводився конкурс з метою обрання ZNOUA-блогера. За перемогу давався безкоштовний курс з будь-якого предмету. Я швиденько розповіла про це батькам, ми усі разом пораділи, і я сіла писати. Писати усе, що тільки до голови приходило. На перемогу навіть не сподівалась, бо я вже три роки не практикувала свою українську, хіба тільки контрольні з української писала і все. Але перемогла! Мені й досі дивно, що мене обрали… І я дуже вдячна усій команді за надану можливість ;)

Стало трохи легше: один «репетитор» вже є, другим стала моя вчителька з хімії, яка зрозуміла моє становище і погодилась допомогти. А що робити ще з двома предметами? Вчити самій! Чому б ні? Шукати відеоматеріали, тести, книжки.Усе реально.

Так чому я все це написала? Щоб на власному прикладі та «ЗНО-сторі» показати, що захочеш — зробиш, завжди зробиш. І якщо у вас є усі можливості підготуватись — готуйтесь, а якщо немає — шукайте рішення, щоб підготуватися набагато краще;) Бо потім буде ще приємніше усвідомлювати те, що ви подолали усі труднощі та досягли своєї мети. І це стосується не тільки ЗНО, а й усього життя. Не шукай причини, шукай можливості! А раптом цей пошук буде настільки цікавим, що ти отримаєш набагато більше, ніж шукав?)

 Для того, щоб вчасно отримувати свіжі блоги від Анастасії, підпишіться на новини у формі знизу!