Вечір напередодні іспиту. Старшокласниця нарешті сіла за навчання. Вона бере в руки маркер та опрацьовує підручник, підкреслюючи головне. Кілька разів перечитує речення, які здаються найважливішими, і не спить усю ніч, сподіваючись зазубрити весь матеріал…
Таку стратегію навчання дівчина могла перейняти у своїх друзів, учителів або ж сформувати самостійно. І вона така не одна. Досить часто школярі вважають, що перечитування і підкреслення є найбільш помічними стратегіями, та насправді вони зовсім неефективні.
То чому ж учні не переймаються тим, щоб вивчити кращі стратегії?
Джон Дунлоскі, професор психології й директор експериментального навчання в Університеті штату Кент, висуває кілька версій. У своїй статті «Підсилення арсеналу учнівських інструментів» він аналізує поведінку учнів і припускає, що проблема полягає зокрема в навчальному плані й підготовці вчителів.
Акцент навчального плану зосереджено на тому ЩО учням потрібно вивчити, і зовсім мало уваги звернено на те ЯК їм варто опрацьовувати матеріал, і які навички можуть підвищити ефективність навчання. Щодо підготовки вчителів, то здебільшого вона не передбачає акцентування на тому, наскільки важливо навчити учнів певних стратегій.
Протягом десятків років проводилися дослідження, звернені на оцінювання ефективності багатьох перспективних стратегій, які допомагають учням вчитися. Джон Дунлоскі та його колеги пропонують розглянути 10 навчальних стратегій:
1. Практичні завдання: самоперевірка або ж виконання практичних завдань до матеріалу, що вивчається.
2. Розподілена практика: створення графіку виконання завдань, що розподіляє навчання в часі.
3. Змішана практика: поєднання різних видів завдань чи завдань з різних тем під час однієї практики.
4. Доведення істинності: формулювання пояснень того, чому зазначений факт або поняття є правдивими.
5. Самопояснення: пояснення, як нова інформація пов'язана з уже відомою, або ж пояснення кроків, які потрібно зробити, аби розв'язати завдання.
6. Перечитування: повторення текстового матеріалу знову після першого читання.
7. Підкреслення: позначення потенційно важливих уривків матеріалу під час читання.
8. Підсумовування: написання переказу (різноманітного обсягу) прочитаних текстів.
9. Запам’ятовування слів за допомогою образів: використання слів та мисленнєвих уявлень, щоб створити асоціації до вербальний матеріал.
10. Використання зображень до тексту: спроби сформувати ментальні образи текстового матеріалу під час читання чи слухання.
Звичайно, це не всі стратегії. Вказані лише ті, які найкращі для сприйняття учнями, і потребують мінімум затрати часу на уроці, або ж ті, які популярні серед учнів. Вони також не передбачають використання складних технічних засобів.
Увесь цей список можна поділити на три типи за своєю ефективністю:
- Менш корисні навчальні стратегії
- Дуже перспективні навчальні стратегії
- Найефективніші навчальні стратегії
Сьогодні розглянемо ті, що стосуються першого пункту, тобто менш корисні навчальні стратегії:
Перечитування і підкреслення
Стратегії, які особливо популярні серед учнів. Та незважаючи на таку актуальність, перечитування має несистематичний вплив на навчання. Учні отримують користь від цього методу, якщо пізніше їм потрібно відтворити текст з пам’яті, проте жодні переваги перечитування (замість одного прочитання) не тривають довго.
Підкреслення здаються універсальними, однак у порівнянні зі звичайним читанням тексту, підкреслення, як виявилося, ніяк не допомагають учням. Гірше того, дослідження свідчать, що учні, які підкреслюють слова під час читання, показують гірші результати в тестах на розуміння.
У такому випадку, фокусуючись на окремих поняттях через підкреслення, учні менше часу витрачають на осмислення зв’язків між поняттями. Та все ж, не варто забирати в учнів підкреслення: це те, що забезпечує їм комфорт під час читання й вивчення матеріалу.
Учням варто знати, що підкреслення — це лише початок, і що після прочитання й підкреслення, їм варто ще раз пройти матеріал, використовуючи більш ефективну стратегію.
Підсумовування
Підсумовування включає перефразування найважливіших ідей тексту. Воно виявилося деякою мірою ефективним для навчання студентів вишів, проте молодші учні, яким складно написати якісний короткий переказ, потребують значної допомоги, аби отримати певну користь від цієї стратегії.
В одному з досліджень вчителів протягом 90 хвилин тренували, як вчити учнів писати короткі перекази. Потім учні пройшли п’ять частин тренінгу (приблизно по 50 хвилин кожна), які почалися з написання висновків до коротких абзаців й повільно перейшли до ефективного написання конспекту й короткого переказу до цілого розділу. Учні, які пройшли тренінг, пригадали більше важливих моментів з розділу. Інші дослідження також підтверджують, що навчання учнів, як правильно писати короткі конспекти, може допомогти їм у навчанні.
Однак проведення масштабних тренінгів робить використання цієї стратегії менш доцільним у багатьох контекстах, і хоч підсумовування може бути важливим вмінням саме по собі, покладатися на цю стратегію задля покращення навчання й розуміння може бути не найкращою ідеєю.
Запам’ятовування слів через образи та використання зображень до тексту
Ці дві техніки побудовані на мисленнєвих образах (тобто на розробленні внутрішніх зображень, які корелюють з навчальним матеріалом). Наприклад, учні, які вивчають іноземні слова, можуть використовувати зображення, щоб поєднати два слова. Або спробують придумати ментальні образи до прочитаного матеріалу, коли намагаються уявити послідовність процесів у фотосинтезі чи рухомих частин двигуна.
Ментальні образи справді підвищують затримку вивченого матеріалу в пам’яті, особливо коли учні перевіряють себе одразу після запам’ятовування. Проте користь від такого методу короткотермінова, і загалом стратегія має досить обмежені можливості щодо застосування. Адже багато матеріалу в шкільній програмі складно піддається складанню зображень, бо містить абстрактні ідеї.
Якщо учні полюбляють використовувати зображення і матеріал для цього підходить, це не зашкодить (а може й допоможе) навчанню. Та в порівнянні з кращими стратегіями, користь від зображень є досить обмеженою.
Очевидно, що навіть найкращі стратегії будуть ефективними лише за умови, коли учні мотивовані правильно їх використовувати. Але варто ознайомитися з усіма, щоб в потрібний момент вміти їх застосувати, тому вже в наступних блогах ми розповімо про перспективні та найефективніші стратегії навчання:)
Статтю переклала:
Юліана Зелена
Керівник онлайн-відділу ZNOUA,
онлайн-викладач української мови та літератури
Блог підготувала:
Ярослава Струцинська
Контент-менеджер ZNOUA
Приєднуйся