Опівнічний блог — переосмислення дійсності

Усім привіт! Блог пишу опівночі. А виною цього є моя подруга, до якої я вчора прийшла в гості з ночівлею.

Вона почала канючити своє вічне: «Сашо, ти прийшла до мене, аби о десятій лягти спати ?». Потім пішла в душ із надією, що опісля ми з нею ще довго будемо правити теревені.

Але коли вона повернулася, я вже хропіла на півквартири та додивлялася десятий сон.

Ні, ну а що? Веселощі веселощами, а сон за розкладом.

Проте прокинулися ми вже вдень. Тому й зараз мені спати не хочеться. Тож поки є натхнення, чому б і не написати щось?

Взагалі мені дали невеличку перерву перед ЗНО, та якби Санні не була Санні, світ би не бачив моїх блогів два наступних тижні.

Сьогодні не писатиму про щось конкретне. Можна сказати, це буде потік моїх думок, через що й не розраховую на широке коло читачів.

Увесь цей час я казала, що навчальний рік 2017-2018 найгірший у моєму житті. Якщо чесно, не медом він для мене був. Ох, не медом.

Відбулося багато такого, про що б і не хотілося згадувати. І можна було б уникнути багатьох неприємностей, якби поруч були близькі люди.

Але якби у житті все було так, як ми хочемо, то це було б нецікаво і банально.

Саме зараз я вирішила, що більше не буду так казати та думати. Бо все таки за цей рік я встигла зробити багато чого класного. І, найважливіше — писала блоги та знайшла своїх читачів. Дуже хороших читачів та однодумців. Дякую Вам.

Також я марила Gap year. Не готова я була морально йти до університету. Скажу більше, я успішно пройшла перших два відбори до Української Академії Лідерства. І вже збиралася їхати у Львів для заключного бою.

Та за один день щось змінилося у моїй голові. Я захотіла відчути себе студенткою. Я зрозуміла, що за літо встигну набратися сил. Я зрозуміла, в який саме університет я хочу. Я переосмислила всі свої дії.

Не скажу, що це правильно. Для кожного це  «правильно» своє. Варто слухати серце та свідомість. Вони підкажуть.

А ще мені чомусь здається, що доля вже з 10 класу відгороджувала мене від математики. Я пручалася, не слухалася. Не змогла протистояти думкам близьких. Я й зараз не розумію, чи не з'явиться у мене бажання змінити спеціальність. Але тепер я знаю точно: слухати буду лише себе. Бо говорять люди багато, а допомагаєш ти собі сам.

І розгрібаєш купу проблем також сам.

Донедавна хотіла почати життя  «з чистого аркуша». Наскільки можливо усе змінити. Особливо коло спілкування. Також попрацювати над собою та власною самооцінкою.

Взагалі пункт непоганий, але, мабуть, варто спочатку переосмислити своє ставлення до людей та налагодити спілкування з тими, хто мене оточує.

Звичайно, знайти нових товаришів було б непогано, особливо дивлячись на те, що нині мені дуже важко назвати когось своїм другом (хоча одного все таки можу: друг, який не дає мені спати — найбільш екстраординарне явище, яке зі мною траплялося:).

Але то нічого. Санні не була б Санні, якщо б втрачала позитив навіть у овер неприємних ситуаціях.

Чекайте на мої публікації вже після ЗНО. Писатиму про свої враження.

Люблю Вас,

Ваша відверта Санні

 

Для того, щоб регулярно слідкувати за оновленнями блогу Олександри, підпишіться на новини у формі знизу!

 

Хочеш першим дізнаватись новини про ЗНО?

Заповни форму і отримуй найсвіжішу інформацію для ефективної підготовки до ЗНО.


Бути в курсі останніх новин ЗНО

Ми проти спаму. Ваша особиста інформація ніколи не буде передаватися стороннім особам

Вау, тепер отримати 200 балів на ЗНО ще простіше!

Чекай на наше «дякую» на свої пошті. Обіймаємо.

Коментарі

Про нас



Ми в Києві

Ми в Харкові

Що ми пропонуємо

mastercard
visa

©  ZNO.UA - всі права захищено. Копіювання дозволяється лише за умови розміщення активного клікабельного посилання на ZNO.UA