Зворотний
дзвінок

Мої улюблені книги

Тема цього блогу – любов. Щира й вірна, а ще, мабуть, найвитриваліша. НІ, не в сенсі, що тут буде про кохання. Просто ця тема максимально близька для мене. Коли всі вже поділилися власними добірками на честь його величності Карантину, я вирішила, що й мені ще не пізно скористатися шансом. Тож welcome to my world і приємного тобі прочитання)

Сьогодні я буквально від серця відриваю для тебе свої улюблені книги. Маю підстави припустити, що вони подарують тобі нові думки, нові теми для обговорення, нові знання та навіть відкриття власної невеличкої Америки. Про «загубленість у житті», про те, що на фоні переламних часів у історії декількох  країн, про ідеалізацію, про життєві принципи, про вміння гарно висловлювати свої думки, про цікавих героїв, про реальні події, про те, що змушує змінити свої погляди… Про те, в чому я.

Більшість книг – художні. Проте, психологія та історія (не підручник – історія така, як ми любимо; така, коли хтось це пережив, а тепер нам розповідає) теж займають тут належне місце. Я часто пишу блоги про структурованість; проте сьогодні – про спонтанність, про думки, про цитати, … поверхово про глибину. Смакуйте)

               «Дівчинка у зеленому светрі. Життя у мороці голокосту»

Христина Хіггер. Моментами неймовірно, моментами трагічно, моментами занадто правдиво, моментами … Чому саме це слово? Адже це спогади маленької дівчинки, що 14 місяців прожила в каналізації разом зі своєю родиною.

Люди, що мали настільки сильну енергетику, що навіть деякі нацисти, які могли просто відібрати, віддавали щось інше натомість. Люди, в яких нацисти запитували дозволу, знаючи, що все одно отримають своє, та давали час на прийняття вже визначеного рішення. Люди, що знаходили вихід із будь-якого становища. Люди, що будували стіни між хаосом і смертями та власною безпекою. Люди, кожен з яких вирощує впевненість у наступному дні з зерна об'єктивної надії заради одне одного. Люди, які ризикують усім, але віддано турбуються. Люди, яких я поважаю!

«Той, хто рятує одне життя, рятує цілий світ.»

                      «Буремний перевал»

Довгий час не могла виділити підстави, які обґрунтовано дозволили б мені додати цей твір у план тексту: настільки він вже став мені «рідним», що я не шукаю в ньому чогось конкретного. Проте, варто було лише взяти до рук той подряпаний примірник із загорнутими кінцями, як усе стало зрозумілим.

Одна талановита журналістка під час звичайного онлайн листування жартома сказала мені про те, що за кількістю виділених маркером цитат можна судити про книгу. Але моя вже на першій стадії руйнування (одна зі сторінок вже почала рішуче прощатися зі своїми співмешканцями) книжка говорить про інше – якість цитат визначає літературну цінність. Тож спочатку пропоную оцінити написане (читала російською, не хочу творити тут «самвидав» «самперекладав», тож залишу це тут у такому вигляді, в якому сама вперше сприйняла):

«Тиран топчет своих рабов, и они не восстают против него: они норовят раздавить тех, кто у них под пятой»

«К моему приятному разочарованию»

«Для того и роются в библии, чтобы выуживать из неё благие пророчества для себя и проклятия на голову ближних»

«Проявление наглости, слишком неприличной, чтобы её не замечать»

«Призрак проявил обычное для призраков своенравие: он не подал никаких признаков бытия…»

Як я прочитала у пості однієї дівчини в інстаграм, роман містить покрокову інструкцію «як самостійно зіпсувати власне життя», проте атмосфера, репліки, дотепні описи, розкриття героїв та проблематика … – варто!

                      «Сандалове дерево»

Знову роман. Проте його географія дещо вражає. Індія, Вікторіанська Британія, Америка. Двадцяте та дев’ятнадцяте століття. Переплетення сюжету. Дві історії. Дитинство. Ганді. Релігії. Злиття культур та протиріччя між ними. Атмосфера. Відчуття. Аромати. Кольори. Ось так коротко, проте різнобарвно тут – і на цілий том у роботі Еллі Ньюмарк.

       «Над прірвою у житі» / «Ловець у житі»

Специфічно. Депресивно. Не для всіх. Для тих, хто зрозуміє, про що, бо відчував. Саме це про «загублених у житті». Проте трохи саркастично. Трохи пофігістично. Відсторонено, проте чуттєво.

«Я собі уявив, як маленькі дітлахи грають увечері у величезному полі, у житі. Тисячі малюків, і довкола - жодної людини, жодного дорослого, крім мене. А я стою на самому краю скелі, над прірвою, розумієш? І моя справа - ловити дітлахів, щоб вони не зірвалися в прірву. Розумієш, вони грають і не бачать, куди біжать, а тут я звідкись вискакую й ловлю їх, щоб вони не зірвалися. Ось і вся моя робота. Стерегти дітей над прірвою в житі. Знаю, це дурниці, але це єдине, чого мені хочеться по-справжньому. Напевно, я дурень.»

«Настане день, і тобі доведеться вирішувати, куди йти. І відразу треба йти туди, куди ти вирішив. Негайно. Ти не маєш права втрачати ні хвилини. Тобі цього не можна.»

«Мені подобається, коли відступають від теми. Так куди цікавіше»           

        «Людина у пошуках справжнього сенсу»

Безумовно, читати художню літературу – це чудово. Проте іноді варто звернути увагу й на щось більш практичне. Впродовж життя у нас виникають деякі питання, і саме тому, на мій погляд, варто прислухатися і почати шукати на них відповіді. Цікавий процес. Декілька років тому я придбала цю книжку. Ні, не тому, що вона була бестселлером, а тому, що я вона була гідною кандидаткою на роль носія відповіді на запитання, над яким я дійсно не замислювалася до тих пір, поки не вступила в один корисний діалог. Книга пролежала 2 роки. (Ось, що буває, коли люди пхають ту затягнуту інформацію про автора на перші 30 сторінок…). Проте декілька днів тому я просто сказала собі, що маю хоча б ознайомитися із самою працею автора. І от, що я вам скажу: я почала знаходити відповіді!

Не хочу тут ні давати цитати, які я вважаю особливими, ні акцентувати увагу на чомусь, що може бути неважливим для вас. Проте хочу сказати: за 30 сторінок тесту я ще ніколи не робила таку кількість заміток. Знаю, що сама ще не дочитала книгу, проте навіть ці 30 сторінок я рекомендую просто кожному. 

Віктор Франкл – це не філософія, це практика, аналіз тонн експериментів та його власний досвід, як людини, що втратила чимало в концтаборах…   

 

Буду рада, якщо допомогла тобі з вибором, або надихнула на читання. Якщо зацікавило, ділися цим блогом через будь-який месенджер чи соцмережу, все побачиш вгорі! Бажаю тобі приємно провести час в родинному колі чи в особистій бесіді з Книгою. 

Залишай свої книжкові рекомендації в коментарях, буду дуже вдячна! =)

Хочеш першим дізнаватись новини про ЗНО?

Заповни форму і отримуй найсвіжішу інформацію для ефективної підготовки до ЗНО.


Бути в курсі останніх новин ЗНО

Ми проти спаму. Ваша особиста інформація ніколи не буде передаватися стороннім особам

Вау, тепер отримати 200 балів на ЗНО ще простіше!

Чекай на наше «дякую» на свої пошті. Обіймаємо.

Коментарі

x

Про нас



Ми в Києві

Ми в Харкові

Що ми пропонуємо

mastercard
visa

©  ZNO.UA - всі права захищено. Копіювання дозволяється лише за умови розміщення активного клікабельного посилання на ZNO.UA