Кумедні історії зі школи


 


Привіт! Сьогодні не буде ні мотивації для навчання, ані книг про самоорганізацію, ані… [все, що в тебе тепер асоціюється з цим блогом]. Насолоджуємося канікулами! =) Цього разу поговоримо про приємне - шкільне дитинство! 

Мені завжди подобалося слухати від бабусі та від батьків історії з їхнього дитинства. Шкільні роки зазвичай усім запам’ятовуються найкраще. Із плином часу дрібнички перетворюються на найяскравіші спогади! 

Хочу розповісти тобі свою історію шкільного дитинства, а саме - найкумедніші епізоди!

    

Пам‘ятаю, це був жовтень чи навіть листопад 2008 року. Наша школа тоді ще традиційно проводила день самоврядування - до нас приходили хлопці й дівчата зі старшої школи та проводили цілий день нам уроки. І саме того дня мені «пощастило» на уроці математики зробити свою першу помилку. Звучить дивно, проте я не жартую. Мабуть, перші 2 місяці насправді просто й помилятися не було в чому :D Я тоді сиділа хвилини зо дві й просто дивилася в зошит, не знаючи, як тепер виходити з цієї «халепи» світового масштабу. Тоді я згадала: коли ми були на морі, я малювала й щось писала в свій блокнот, мама вказала на заштриховане місце й сказала мені, що в школі так нам не дозволятимуть виправляти помилки. 

  • «А як тоді дозволять?» - все гадала я.                             

Врешті, зібравшись із силами, я все ж вирішила підійти до Насті [здається, так звали ту дівчинку на заміні]. Треба було бачити її реакцію на моє запитання: «А що з цим можна зробити?» та перелякані очі в додаток… - Дитя не знало, що робити з помилкою...

 

Пам’ятаю, як моя найкраща подружка наступного року принесла до школи книжку, в якій спеціально для дітей розповідалося про те, звідки вони беруться. Це була секретна річ (книжка), подивитися на яку та почитати  декілька її сторінок могли лише декілька людей відразу - щоб не запалили! 

 

Колись мені розповідали історію про мого однокласника й булочку.  Мене того дня не було в школі, проте весь клас ще довго згадував цей день. Раніше в нашому класі частенько ламалися дверцята шафи, де ми складали спортивну форму для уроку фізичного виховання. Й одного дня, після ранкового огляду тієї шафи вчитель публічно робить висновок, що дверцяти черговий раз «ввалились» та не відчиняються. Й обіцяє «громаді нездолених та позбавлених фізкультурної форми» одразу ж повідомити про несправність завгоспові. І тут неочікувано десь позаду лунає плач і чутно схлипування. Як виявилося потім, це був один із моїх однокласників. А на запитання «Що сталося?» він жадібно відповів «У мене там булочка залишилася» XD 
 

Маю навіть новорічну історію. Було в моєму житті й таке, що всіх дівчат мого класу, буквально кожну, зі мною включно, звинуватили в тому, що ми закохалися в одного хлопчика. Усе це відбувалося, коли я була в п‘ятому класі. Ми мали влаштувати виставу з альтернативним персонажем типу Діда Мороза або Санти. Кожен клас мав представляти новорічний символ певної країни. Я вже не пам‘ятаю, який дістався нам, проте й досі згадую ту дивну й комічну ситуацію. Ми мали всім класом обрати нашого «Діда Мороза». Було в нас 2 кандидати. Склалося так, що після пробної репетиції абсолютна більшість проголосувала саме за одного з них. Тоді й почався треш… другий хлопчик був явно антифеміністично налаштованим XD : вирішив, що саме жіноча частина «суддів» була необ‘єктивною. Він почав плакати та кричати: 

«Ну звісно, ви усі в нього закохалися!» - тож тепер ти знаєш, як спихувати відповідальність за власні недоліки чи недопрацювання на чиюсь закоханість ;)

 

Пам’ятаю також період, коли в нашій школі з‘явилася охорона, яка не випускала дітей зі школи під час навчального дня. От тоді нікотинозалежним у нашій школі стало складно жити. Одна дівчинка якось настільки захотіла покурити, що наважилася лізти крізь кватирку в туалеті. Проте спроба не виявилася успішною, адже вона застрягла: деякий час верхня частина її тіла стирчала на більше ніж п’ятиградусному морозі й чекала, поки друзі допоможуть їй повернутися в рідні шкільні теплі стіни. Але були й такі, кому вдавалося знайти спільну мову з охоронцем, а потім розповідати вчителеві: «Так, я проліз крізь кватирку в жіночому туалеті», аби не видати охоронця й надалі мати привілегію «виходу зі школи» XD


Часто згадую історії з дитинства. Сподіваюся, ти також маєш приємні й смішні спогади з молодших класів. Бажаю вам усім приємних зимових канікул та, нарешті, багато снігу! 

Хочеш першим дізнаватись новини про ЗНО?

Заповни форму і отримуй найсвіжішу інформацію для ефективної підготовки до ЗНО.


Бути в курсі останніх новин ЗНО

Ми проти спаму. Ваша особиста інформація ніколи не буде передаватися стороннім особам

Вау, тепер отримати 200 балів на ЗНО ще простіше!

Чекай на наше «дякую» на свої пошті. Обіймаємо.

Коментарі

x

Про нас



Ми в Києві

Ми в Харкові

Що ми пропонуємо

mastercard
visa

©  ZNO.UA - всі права захищено. Копіювання дозволяється лише за умови розміщення активного клікабельного посилання на ZNO.UA