Як я хвилююся про все, окрім ЗНО

Листаючи анкети у додатку для знайомств, я побачила хлопця, у якого в графі хобі у профілі було вказано «вейпінг». Це мене збентежило — як це взагалі може хобі? Однак подруга пояснила — вони збираються у свої вейперські купки і обговорюють свої вейперські штучки. Прямо як ми — ЗНО.

Увесь цей рік ЗНО — це найгарячіша тема для обговорень, спільне хобі, ніби сезон «Гри престолів», який затягнувся на цілий рік, ніби погода за вікном. Хто що складає, як готується, що думає з приводу іспитів — всі ці теми присутні буквально у кожній банальній розмові. Спочатку мені це дуже подобалося — все ж приємно повноцінно почуватися частиною суспільства, бути частинками чогось глобального,  а ще асоціальним істотам типу мене набагато легше підтримувати розмову: під час незручної паузи достатньо спитати: «А що ти складаєш?», і далі буде простіше.

Однак останнім часом цей культ ЗНО почав мене навіть не дратувати, а скоріше розчаровувати і засмучувати.

Весь рік я відчувала, що кардинальні зміни у моєму житті вже надзвичайно близькі, і не могла їх дочекатися. Мені у якомусь мазохістському сенсі подобалося готуватися до іспитів, розв’язувати по вісімдесят сторінок тестів на день, писати кілограми конспектів і читати «Історію України за 8 клас» замість художньої літератури. Увесь час мене не покидало приємне передчутя, що от-от  станеться щось неймовірне і невідоме, і це щось остаточно знесе мені голову. Буквально на кінчиках пальців я відчувала, що з хвилини на хвилину мені підвернеться якась надзвичайна можливість, або зустрінеться та людина, з якою можна бути зовсім-зовсім чесною.

Але я не в підлітковому серіалі. Нічого так і не сталося.

Я продовжую листати підручники, виписувати в зошит дати і робити завдання. Проте тепер я не відчуваю, що я роблю це для якоїсь прекрасної вищої мети. Я вступаю не туди, куди хочу — адже я не знаю куди я хочу, і навіть приблизно не уявляю, чим би я хотіла займатися. У цьому пригніченому стані я втрачаю здатність об’єктивно себе оцінювати, і не відчуваю в собі жодних схильностей, талантів чи навіть розуму.

І я розумію, що насправді нічого ніколи не зміниться. Не буде того переломного моменту, який «розділить моє життя на до і після», і який переверне звичний порядок речей — для цього треба щось зробити. А що робити, коли ти не знаєш, чого хочеш досягти?

Так що, зайчику, не хвилюйся про те ЗНО. Виділяй найважливіше маркерами, розв’язуй тести і більше читай. Ти неодмінно складеш, і саме так, як і хотів, мама буде тобою пишатися, учителі й репетитори ставитимусь тебе в приклад інших учним,  а численні родичі хвалитимуться твоїм результатом. А ще ти обов’язково вступиш — і саме в той університет, в який планував, і неодмінно на бюджет.

Тільки що ти з оцим усим робитимеш далі?


 Підписуйтеся на новини у формі знизу, щоб отримувати нові блоги від Ханни!

Приєднуйся



Бути в курсі останніх новин ЗНО

Введіть, будь ласка, своє ім'я та адресу електронної пошти в наступну форму, і ми надішлемо Вам всю необхідну інформацію
Ми проти спаму. Ваша особиста інформація ніколи не буде передаватися стороннім особам

Коментарии

Про нас



Ми знаходимося в Києві

Ми знаходимося у Харкові

Що ми пропонуємо

©  ZNO.UA - всі права захищено. Копіювання дозволяється лише за умови розміщення активного клікабельного посилання на ZNO.UA